Як ділиться спадщина між спадкоємцями першої черги

Суперечки між родичами спадщиною – поширене явище. Причому іноді суперечки виникають навіть між найближчими людьми.

Для запобігання конфліктам законодавство передбачило порядок успадкування та поділу спадкового майна.

Спадкування за законом. Черговість спадкоємців

Після смерті родича виникає питання спадкування. Хто буде спадкоємцем? Як ділити спадщину? Кому що дістанеться?

Якщо за життя не було складено заповіту, успадкування відбуватиметься згідно із законом. Відповідно до законодавства успадкування відбувається в порядку черговості, залежно від ступеня спорідненості.

Найближчі родичі померлого – дружина/чоловік, діти, батьки – вступають у спадок насамперед.

Чоловік дружина

Право на спадщину має лише той із подружжя, з яким померлий перебував в офіційному зареєстрованому шлюбі. Спільне проживання у цивільному чи церковному шлюбі не дає право на спадкування насамперед.

Якщо подружжя розлучилося за день до смерті, вони позбавляються права успадковувати один після одного.

За наявності спільного майна подружжя частка померлого буде розподілена між спадкоємцями, серед яких буде також дружина/чоловік. Таким чином, чоловік/дружина отримає половину спільного майна, яке належить їй як співвласнику та частку спадкового майна після померлого.

Діти

Право на спадщину мають усі діти померлого, і ті, що були народжені у шлюбі, і ті, що були народжені поза шлюбом, усиновлені діти, народжені після смерті батька (протягом наступних 10 місяців).

Батьки

Батьки, які пережили свою дитину, мають право на спадщину нарівні з чоловіком/дружиною та дітьми (у тому числі й ті, що усиновили дитину).

Не мають права наслідувати батьки, які були позбавлені батьківських прав.

Хто ще успадковують разом із спадкоємцями першої черги

Буває так, що спадкоємець першої черги (син чи дочка) помирає раніше за самого спадкодавця або разом з ним. Тоді застосовується право подання, згідно з яким онуки спадкодавця отримають право на спадщину замість свого померлого батька/мати.

Онуки спадкодавця успадковують ту частку спадщини, яка б належала за законом їх матері, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадщина ділиться порівну між представниками першої черги.

Наприклад, якщо спадкоємців 4, кожен отримує по 1/4, якщо один – отримує все.

Якщо успадкування за правом подання здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться поміж них порівну.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право за взаємною згодою здійснити поділ спадкового майна, здійснюється відповідно до частки, що належить кожному із спадкоємців. Розділ спадкового майна оформляється договором спадкоємців. У договорі про розподіл спадкового майна визначаються реальні частки спадкоємців у спадковому майні.

Обов'язкова частка при спадкуванні за заповітом

Права деяких першочергових спадкоємців враховуються навіть за наявності спадкоємців за заповітом.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) і непрацездатні батьки успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають важливе значення.

Терміни наслідування для першої черги

Згідно із законом, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього терміну не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що його не прийняв.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або у сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Якщо ніхто з першочергових спадкоємців не вступив у наслідування, це право надається другою чергою.